DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1915.20.2019.172468

Готовність до інновацій музиканта-фахівця у втіленні цивілізаційної специфіки музичного професіоналізму

Liliia Shevchenko

Анотація


Метою статті є висвітлення механізму мислення та загально-психологічних засад творчості як складової діяльнісної ініціативи музикантів. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в мистецтвознавстві, через зіставлення спостережень фахівців та розуміння аперцепції (процес, в результаті якого елементи свідомості стають чіткими), на основі якої була сформульована теоретиками ренесансу діалогіка як закон авторського відкриття, заявлена концепція творчого злету як діяльнісна пролонгація психологічної установки на інноваційну готовність фахівця до поєднання напрацювань професійної традиції із замовленою соціумом цілеспрямованістю дій. Методологічною основою дослідження стали аналітичний, порівняльно- історичний та психологічно-установочний підходи, які дозволили шляхом порівняння встановити схожість і відмінність між історичними явищами у забезпеченні взаємодії науково-творчих і художньо-поетичних рішень в діяльності музиканта- фахівця як принципово аналогічних сфер діяльності та подальших розробках цієї концепції. Крім того, застосовано метод мистецькознавчого стильового компаратива як механізм художнього мислення, що спонукає до активного пошуку створення нових зразків творчої й педагогічної діяльності та вибору серед них найбільш ефективних методів. Висновки. Доведено, що механізм художнього мислення надихає музиканта- фахівця, педагога до активного пошуку, створенню нових зразків творчої й педагогічної діяльності та вибору серед них найбільш ефективних. Але реалізація його у творчий продукт залежить не тільки від індивідуальних намірів, але й від зовнішньо-соціальних обставин, які обумовлюють міру і напрямок здійснення індивідуальних потреб в самостійному цілеспрямуванні музиканта-фахівця. Саме наявність останнього разом із накопиченням досвіду, за законом ренесансної діалогіки, покликані ввести спеціаліста в активний пошук, підсумком якого виступає інноваційна конкретика творчого відкриття. Таким чином, готовність музиканта до інновацій у професійній діяльності визначається як стійкий новотвір у структурі особистості музиканта, що проявляється в спрямованості його дій на постійне вдосконалення, оптимізацію й відновлення професійної діяльності, реалізованої у навчанні, розвитку та вихованні як особисто, так й в учнях.

Ключові слова


готовність до інновацій; музикант-фахівець; музичний професіоналізм; цивілізаційна специфіка діяльності; діяльність

Повний текст:

PDF

Посилання


Alshvang, A.A. (1977). Liudvig van Betkhoven : Ocherk zhizni i tvorchestva [Ludwig van Beethoven: Essay on Life and Oeuvre]. Moscow: Muzyka.

Barbe, P. (2006). Istoriia kastratov [Castratos` history] Translated from French by E. Rabinovich. St. Petersburg: Izdatelstvo Ivana Limbakha.

Batkin, L.M. (1978). Italianskie gumanisty: stil zhizni i stil myshleniia [Italian humanists: lifestyle and thinking style]. Moscow: Nauka.

Borev, Yu.B. (1975). Estetika [Aesthetics]. Moscow: Politizdat.

Vygotskii, L.S. (1965). Psikhologiia iskusstva [Art psychology]. Moscow: Iskusstvo.

Gegel, G. (1938). Lektcii po estetike [Lectures on aesthetics]. Sochineniia [Writings]. Translated from German by B.G. Stolpner. Moscow, vol. 12, pt. 1, pp. 416–418.

Gegel, G. (1958). Lektcii po estetike [Lectures on aesthetics]. Sochineniia [Writings]. Translated from German by P.S. Popov. Moscow, vol. 14, pt. 3, pp. 94–156.

Martynov, V.I. (2000). Kultura, ikonosfera i Bogosluzhebnoe penie Moskovskoi Rusi [Culture, Iconosphere and Worship of Moscow Russia]. Moscow: Progress– Traditciia.

Martynov, I.I. (1974). Sergei Prokofev: Zhizn i tvorchestvo [Sergey Prokofiev: Life and Work]. Moscow: Muzyka.

Nestev, I. (1973). Zhizn Sergeia Prokofeva [Sergei Prokofiev` life]. Moscow: Sov. Kompozitor.

Solovtcov, A.A. (1960). Friderik Shopen. Zhizn i tvorchestvo [Frederic Chopin. Life and Oeuvre]. Moscow: Muzgiz.

Toporov, V.N. (1988). O rituale. Vvedenie v problematiku [About the ritual. Introduction to the issue]. Arkhaicheskii ritual v folklornikh i ranneliteraturnykh pamiatnikakh [Archaic ritual in folklore and early literary monuments]. Moscow, pp. 26–48.

Shevchenko, L.M. (2000). Formirovanie gotovnosti muzykanta-pedagoga k innovatciam v professionalnoi deiatelnosti [Formation of the openness of a teacher of music for innovations in professional activity]. D.Ed. South Ukrainian National K.D. Ushynsky Pedagogical University. Odessa.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Альшванг А. А. Людвиг ван Бетховен : очерк жизни и творчества. Москва :
Музыка, 1977. 447 с.

2. Барбье П. История кастратов / пер. с фр. Е. Рабинович. Санкт-Петербург :
Изд-во Ивана Лимбаха, 2006. 302 с.

3. Баткин Л. М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления.
Москва : Наука, 1978. 198 с.

4. Борев Ю. Б. Эстетика. Москва : Политиздат, 1975. 399 с.

5. Выготский Л. С. Психология искусства. Москва : Искусство, 1965. 378 с.

6. Гегель Г. Сочинения : в 14 т. / пер. Б. Г. Столпнера. Москва : Соцэкгиз, 1938.
Т. 12: Лекции по эстетике. Кн. 1. С. 416–418.

7. Гегель Г. Сочинения : в 14 т. / Пер. П. С. Попова. Москва : Изд-во соц.-
эконом. лит., 1958. Т. 14 : Лекции по эстетике. Кн. 3. С. 94–156.

8. Мартынов В. И. Культура, иконосфера и Богослужебное пение Московской
Руси. Москва : Прогресс–Традиция ; Русский путь, 2000. 224 с.

9. Мартынов И. И. Сергей Прокофьев : жизнь и творчество. Москва : Музыка,
1974. 560 с.

10. Нестьев И. Жизнь Сергея Прокофьева. Москва : Сов. Композитор, 1973. 655 с.

11. Соловцов А. А. Фридерик Шопен. Жизнь и творчество. Москва : Музгиз,
1960. 467 с.

12. Топоров В. Н. О ритуале. Введение в проблематику. Архаический ритуал
в фольклорных и раннелитературных памятниках. Москва : Наука, 1988. С. 26–48.

13. Шевченко Л. М. Формирование готовности музыканта-педагога к инновациям
в профессиональной деятельности : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Южно-
Украинский гос. пед. ун-т им. К. Д. Ушинского. Одесса, 2000. 187 с.





Copyright (c) 2019 Лілія Михайлівна Шевченко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.