DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1915.20.2019.172466

Феномен комічного в сучасному естрадному мистецтві

Vitaly Ilnitsky

Анотація


Метою статті є визначення функціональних, формотворчих та художньо- образних особливостей комічного в системі оригінальних жанрів сучасного естрадного мистецтва. Методологія дослідження. У процесі аналізу феномену комічного використано міждисциплінарний підхід, що ґрунтується на принципі корпоративності й передбачає інтерпретацію та співставлення соціокультурних, філософсько-естетичних, психологічних, історичних та мистецтвознавчих аспектів дослідження означуваної проблематики в контексті специфіки естрадного мистецтва. Проблематика комічного як феномену сучасного естрадного мистецтва розглядається комплексно, з використанням загальнонаукових, культурологічних та мистецтвознавчих методів: системного (для комплексного розгляду феномену комічного та специфіки еволюціонування естрадного мистецтва); структурного (для вивчення естрадного мистецтва з точку зору жанрової морфології); жанрово- типологічного (для проведення аналізу особливостей використання комічних прийомів у процесі створення естрадних номерів) та ін., з метою дослідження комічного в соціокультурному та соціомистецькому контексті. Наукова новизна. Розглянуто категорію «комічне» як феномен естрадного мистецтва ХХІ ст. у міждисциплінарному аспекті; визначено функціональні, формотворчі та художньо-образні особливості створення комічного в системі оригінальних жанрів сучасного естрадного мистецтва. Висновки. У системі оригінальних жанрів естрадного мистецтва, таких як пантоміма, музична ексцентрика, мім-клоунада, маніпуляція та ін., комічні прийми, жарти або геги є важливими засобами виразності. Феномен комічного в сучасному естрадному мистецтві реалізує релаксаційну функцію і характеризується активним пошуком нових комедійних ситуацій в оригінальних жанрах. Використання різноманітних унікальних прийомів у процесі створення естрадного номера породжує інноваційні відтінки комічного, що викликає в глядача відповідний емоційний стан.

Ключові слова


комічне; естрадне мистецтво; комічний трюк; гумор; сатира; буфонада; гротеск

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bergson, H. (2005). Laughter: An Essay on the Meaning of the Comic. Mineola: Dover Publications.

Bogdanov, I.A. (2005). Khudozhestvennaya struktura estradnogo nomera i osnovnyye metodologicheskiye printsipy yego sozdaniya. [The artistic structure of a variety turn and the main methodological principles of its creation]. D.Ed. St. Petersburg State Academy of Theater Arts.

Bogdanov, I.A. and Vinogradskiy, I.A. (2009). Dramaturgiya estradnogo predstavleniya [Dramaturgy of variety show]. St. Petersburg: St. Petersburg State Academy of Theater Arts.

Borev, Yu.B. (2002). Estetika [Aesthetics]. Moscow: Vysshaya shkola.

Grinie, T. (2015). Atraktsion yak velyka forma v zhanri muzychnoyi ekstsentryky [Attraction as a great form in the genre of musical eccentric]. Pytannya kulturolohiyi, issue 31, pp. 134–141.

Grinie, T. (2018). The trick and gag as the basic basis of eccentric music in classic and modern numbers. Paradigm of Knowledge, no. 5(31). doi: 10.26886/2520- 7474.5(31)2018.6.

Kasimov, R.Kh. (2007). Teoriya i tekhnika komizma i ikh svyaz’ s massovoy kul’turoy [The theory and technique of the comic and their connection with popular culture]. Omskiy nauchnyy vestnik, no. 6 (62), pp. 197–198.

Nikolaev, D.D. (2011). Komicheskoye v dramaturgi rus’kogo zarubezh’ya 1920-kh godov [The comic in the playwrights of Russian foreign countries of the 1920s]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, issue 7(109), pp. 58–64.

Redkozubova, O.S. (2009). Struktura smekhovoy kul’tury [The structure of laughing culture]. Analitika kul’turologii, no. 1(13), pp. 51–55.

Smith, W.K. and Lewis, M.W. (2011). Toward a theory of paradox: A dynamic equilibrium model of organizing. Academy of Management Review, no. 36, pp. 381–403.

Uvarova, E.D. (1991). Moskva s tochki zreniya: Estradnaia dramaturgiya 20-60-kh gg. [Moscow from the point of view: Variety dramaturgy of the 1920-60s]. Moscow: Iskusstvo.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Богданов И. А. Художественная структура эстрадного номера и основные
методологические принципы его создания : дис. … д-ра. искусствоведения :
17.00.01 / Санкт-Петербургская государственная академия театрального искусства. Санкт-Петербург, 2005. 398 с.

2. Богданов И. А., Виноградский И. А. Драматургия эстрадного представления.
Санкт-Петербург : Санкт-Петербургская академия театрального искусства, 2009.
418 с.

3. Борев Ю. Б. Эстетика. Москва : Высшая школа, 2002. 511 с.

4. Гриньє Т. Атракціон як велика форма в жанрі музичної ексцентрики.
Питання культурології. 2015. Вип. 31. С. 134–141.

5. Касимов Р. Х. Теория и техника комизма и их связь с массовой культурой.
Омский научный вестник. 2007. № 6(62). С. 197–198.

6. Николаев Д. Д. Комическое в драматургии русского зарубежья 1920-х
годов. Вестник Томского государственного педагогического университета. 2011.
Вып. 7(109). С. 58–64.

7. Редкозубова О. С. Структура смеховой культуры. Аналитика культурологии.
2009. № 1(13). С. 51–55.

8. Уварова Е. Д. Москва с точки зрения : эстрадная драматургия 20-60-х гг.
Москва : Искусство, 1991. 365 с.

9. Bergson H. Laughter: An Essay on the Meaning of the Comic. Mineola : Dover
Publications, 2005. 112 р.

10. Grinie T. The trick and gag as the basic basis of eccentric music in classic
and modern numbers. Paradigm of Knowledge. 2018. № 5(31). DOI: 10.26886/2520-
7474.5(31)2018.6.

11. Smith W. K., Lewis M. W. Toward a theory of paradox: A dynamic equilibrium
model of organizing. Academy of Management Review. 2011. No. 36. pp. 381–403.





Copyright (c) 2019 Віталій Андрійович Ільницький

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.