DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1915.20.2019.172418

Абсолют, ідея, ідеал у філософській традиції

Illarion Lehenkyi

Анотація


Мета дослідження – eксплікувати категорію «абсолют» у філософській рефлексії як
граничну настанову культуротворчості, мистецтва. Об’єктом наукового дослідження
є єдність філософської та культурологічної рефлексії, предметом наукового
дослідження є категорія «абсолют» у філософській рефлексії. Методологія дослідження
базується на культурно-історичній реконструкції абсолюту як безумовного,
необмеженого принципу, як філософської категорії, яка визначає основу світобудови,
повноту буття і досконалість світу. Для цього були використані методи аналізу та
синтезу, структурний метод, системний та компаративний підходи. Наукова новизна
полягає у тому, що визначені онтологічні означувані абсолюту: основа, повнота як
певна ціннісна метрика (інтенсивної та екстенсивної) вдосконалення світу людини,
прагнення досягти найвищого ступеня гармонії, яка рефлектується в єдності людини
і світу. Висновки. Отже, можемо стверджувати, що після Другої світової війни
філософи відкрили світ екзистенційної нескінченності буття, коли К. Яперс починає
говорити про метафізичну провину, а ще більш відверто це засвідчив М. Бубер,
який стверджує, що прадистанціювання як ставлення людини до Бога є основою
ставлення людини до людини. Ці філософи породжують такі ходи думки в філософії,
які, безумовно, стосуються Абсолюту як ідеалу. Зауважимо, що питання про Абсолют
є нескінченним, як і питання про сутність філософії в її традиції, але воно має своє
ядро, яке корениться в тому, що телеологія як цілепокладання у людському бутті
знаходить свою завершеність у теоцентризмі, діалозі або полілозі з Абсолютом,
зустрічі з великим Іншим. Думка-зустріч феноменологічно чітко структурована як
конституювання «Я» і світу одночасно, як конституювання Абсолюту. Це дає надію
і бентежить одночасно, допомагає зрозуміти, що існування «Я» в іншому, інобуття –
це певна відчуженість як інобуття «Я» музиканта, виконавця, композитора, філософа.

Ключові слова


світ; людина; абсолют; рефлексія; філософія; культура; всеєдність

Повний текст:

PDF

Посилання


Bart, R. (1994). Izbrannnye raboty: Semiotika. Poetika [Selected Works: Semiotics.

Poetics]. Moscow: Progress.

Buber, M. (1995). Dva obraza very [Two images of faith]. Moscow: Respublika.

Bychkov, V.V., Mankovskaya, N.B. and Ivanov, V.V. (2012). Trialog [Trialogue]. Moscow:

Progress-Traditsiya.

Golosovker, Ya. (2010). Izbrannoe: logika mifa [Favourites: myth logic]. Moscow: Tsentr

gumanitarnykh initsiativ; St. Petersburg: Universitetskaya kniga.

Khaidegger, M. (1993). Vremya i bytie [Time and being]. Moscow: Respublika.

Krymskii, S.B. (2000). Filosofiya kak put chelovechnosti i nadezhdy [Philosophy as a way

of humanity and hope]. Kyiv: Kurs.

Losev, A.F. (1994). Mir. Chislo. Sushchnost [World. Number. Essence]. Moscow: Mysl.

Maiorov, G.G. (2017). Filosofiya kak iskanie absolyuta: opyty teoreticheskie i istoricheskie

[Philosophy as the research for the absolute: theoretical and historical experiences].

Moscow: LIBROKOM.

Zhmud’, L.Ya. (1994). Nauka, filosofiya i religiya v rannem pifagoreizme [Science,

philosophy and religion in early Pythagoreanism]. St. Petersburg: Aleteya.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Барт Р. Избраннные работы: Семиотика. Поэтика. Москва : Прогресс, 1994.
616 с.

2. Бычков В. В., Маньковская Н. Б., Иванов В. В. Триалог. М осква : Прогресс-
Традиция, 2012. 840 с.

3. Бубер М. Два образа веры. Москва : Республика, 1995. 464 с.

4. Голосовкер Я. Избранное: логика мифа. Москва : Центр гуманитарных
инициатив ; Санкт-Петербург : Университетская книга, 2010. 496 с.

5. Жмудь Л. Я. Наука, философия и религия в раннем пифагореизме. Санкт
Петербург : Алетея, 1994. 376 с.

6. Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. Киев : Курс,
2000. 308 с.

7. Лосев А. Ф. Мир. Число. Сущность. Москва : Мысль, 1994. 919 с.

8. Майоров Г. Г. Философия как искание абсолюта: опыты теоретические
и исторические. Москва: ЛИБРОКОМ, 2017. 416 с.

9. Хайдеггер М. Время и бытие. Москва : Республика, 1993. 448 с.





Copyright (c) 2019 Ілларіон Юрійович Легенький

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.