ІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В ДИЗАЙНІ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕРИ

Автор(и)

  • Анастасія Віталіївна Варивончик Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4455-1109
  • Ігор Савич Бондар Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8972-0941
  • Олександра Петрівна Пенчук Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3092-9780

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1915.23.2022.261010

Ключові слова:

дизайн, індустріальна ера, постіндустріальна ера, дизайн-мислення, дизайн-проєктування

Анотація

Мета статті — проаналізувати історичні та культурологічні аспекти ідеологічної й концептуальної сутності засад художньо-проєктної діяльності дизайну. Методологія дослідження передбачає використання комплексного підходу, що поєднує методи історичного та культурологічного аналізу для виявлення процесу становлення дизайну як феномену культури. Наукова новизна дослідження визначається тим, що дизайн розглядається у колі культурологічних та історичних проблем; визначено головні ознаки дизайну індустріальної та постіндустріальної ери та схарактеризовано інструментарій дизайн-проєктування. Висновки. Встановлено, що, виникнувши з прагматичних потреб розвитку ринку товарів масового споживання, дизайн стає загальнокультурним фактором і змінює не тільки світ речей, а й сам спосіб соціокультурного існування людини. Дизайн трансформується в феномен, що поєднує масове споживання, функціональну досконалість, економічну доцільність, зручність, корисність, естетичну виразність речі та довкілля людини. У статті аналізуються засоби та інструменти, за допомогою яких створюються образи під час дизайн-проєктування. З’ясовано роль дизайну у візуальній культурі. Для цілісного розуміння особливостей дизайну проаналізовано трансформації, які відбувалися у суспільстві ХХ – поч. ХХI ст. За допомогою дизайну в культурному просторі формуються нові цінності, норми та значення, порушуються питання свободи особистості та індивідуальності, розширюються просторові орієнтації, дії та форми існування кожної людини та суспільства загалом. Поява та розвиток нових напрямів в дизайні, висока значущість дизайн-мислення в сучасній культурі потребують наукового теоретичного осмислення, що визначає актуальність дослідження. Визначено спрямування науково- освітянського та культурного векторів України на загальноєвропейські стандарти та розв’язання проблем підвищення якості та безпечності товарів і середовища життєдіяльності людини, втілення інноваційних технологій проєктування, збереження національних культурних традицій в умовах уніфікації виробництва з урахуванням екологічних вимог при проєктуванні об’єктів дизайнерської діяльності як головних чинників розвитку дизайну в Україні.

Біографії авторів

Анастасія Віталіївна Варивончик , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Доктор мистецтвознавства, доцент

Ігор Савич Бондар , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Заслужений працівник культури України,
доцент кафедри дизайну і технологій

Олександра Петрівна Пенчук , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

Archer, B. (1979). Design as a Discipline. Design Studies, 1(1), 17–20. https://doi.org/10.1016/0142-694X(79)90023-1 [in English].

Boichuk, A. V. (2013). Prostranstvo dizaina [Design Space]. Nove slovo [in Russian].

Cabinet of Ministers of Ukraine. (1997, January 20). Pro pershocherhovi zakhody shchodo rozvytku natsionalnoi systemy dyzainu ta erhonomiky i vprovadzhennia yikh dosiahnen u promyslovomu kompleksi, obiektakh zhytlovoi, vyrobnychoi i sotsialno-kulturnoi sfer [On Priority Measures for the Development of the National System of Design and Ergonomics and Implementation of their Achievements in the Industrial Complex, Residential, Industrial and Socio- Cultural Sectors] (Resolution № 37-97-p). https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/37-97-%D0%BF?lang=en [in Ukrainian].

Habrel, T. M. (2018). Metody aktyvizatsii tvorchosti dyzainera zasobamy kompiuternykh tekhnolohii [Methods of Activating the Designer’s Creativity by Means of Computer Technology] [Abstract of PhD Dissertation, Lviv Polytechnic National University]. https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/1836/arefhabreltm.pdf [in Ukrainian].

Hardabkhadze, I. A. (2019). Tendentsii rozvytku dyzainu doby postindustrialnoho suspilstva [Design Development Trends of Post-Industrial Society]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 41, 176–184. https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188689 [in Ukrainian].

Hoolohan, C., & Browne, A. L. (2020). Design Thinking for Practice-Based Intervention: Coproducing the Change Points Toolkit to Unlock (un)Sustainable Practices. Design Studies, 67, 102–132. https://doi.org/10.1016/j.destud.2019.12.002 [in English].

Joore, P., & Brezet, H. (2015). A Multilevel Design Model: The Mutual Relationship Between Product-Service System Development and Societal Change Processes. Journal of Cleaner Production, 97, 92–105. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2014.06.043 [in English].

Norman, D. A. (2002). The Design of Everyday Things. Basic Books [in English].

Oxman, N. (2015, March). Design at the Intersection of Technology and Biology [Video]. TED Conferences. https://www.ted.com/talks/neri_oxman_design_at_the_intersection_of_technology_and_biology [in English].

Svirko, V. O., Boichuk, O. V., Holoborodko, V. M., & Rubtsov, A. L. (2014). Dyzainerska diialnist: stan i perspektyvy [Design Activity: State and Prospects]. Ukrainian Scientific-Research Institute of Design and Ergonomics [in Ukrainian].

Varyvonchyk, A. (2019). Khudozhni promysly Ukrainy: geneza, istorychna evoliutsiia, suchasnyi stan ta tendentsii [Arts of Ukraine: Genesis, Historical Evolution, Current State and Trends] (2nd ed.). Lira-K [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-30

Як цитувати

Варивончик , А. В., Бондар , І. С., & Пенчук , О. П. (2022). ІСТОРИЧНІ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В ДИЗАЙНІ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕРИ. Культура і мистецтво у сучасному світі, (23), 155–163. https://doi.org/10.31866/2410-1915.23.2022.261010

Номер

Розділ

ДИЗАЙН