ПИТАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ДЕТЕРМІНІЗМУ В ХУДОЖНІХ ПРАКТИКАХ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1915.23.2022.260989Ключові слова:
цифрова технологія, детермінізм, штучний інтелект, культурна практика, сингулярністьАнотація
Мета статті — дослідити значення цифрових технологій в організації творчого процесу. У статті проаналізовано методи використання цифрових технологій в культурних практиках, висвітлено теоретичні міркування значення технології в художній творчості через призму положень технологічного детермінізму. Методологія дослідження базується на комплексному підході та поєднанні кількох методів: аналітичного — для розгляду філософської, соціологічної, культурологічної та мистецтвознавчої літератури з предмета дослідження; теоретично-концептуального методу — для аналізу понятійно- термінологічної системи дослідження та виявлення особливостей впровадження цифрових технологій у культурні практики, а також порівняльно-типологічного — для порівняння специфіки людської діяльності та функціонування механізованої техніки у процесі створення художнього твору. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглядається специфіка використання цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, в процесі створення художнього твору, аналізуються положення концепцій «технологічного детермінізму» та «сингулярності» на прикладах створення художніх творів через використання цифрових технологій. Висновки. Унаслідок автоматизації творчого процесу виявлено применшення людської діяльності, що актуалізує питання унікальності художніх творів. Виявлені потенційні загрози, пов’язані з нецільовим використанням цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, та надмірною довірою людей до автоматизованих механізмів.
Посилання
Baym, N. K. (2010). Personal Connections in the Digital Age. Polity Press [in English].
Bostrom, N. (2014). Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford University Press [in English].
Burleigh, T. J., Schoenherr, J. R., & Lacroix, G. L. (2013). Does the Uncanny Valley Exist? An Empirical Test of the Relationship Between Eeriness and the Human Likeness of Digitally Created Faces. Computers in Human Behavior, 29(3), 759–771. https://doi.org/10.1016/j.chb.2012.11.021 [in English].
Chandler, D. (1995). Technological or Media Determinism. http://www.aber.ac.uk/media/Documents/tecdet/tecdet.html [in English].
Chubukova, O. Yu. (2015). Kibernetyka: vid prostykh system ta tekhnolohii do kiberseredovyshcha [Cybernetics: From Simple Systems and Technologies to the Cyber Environment]. Actual Problems of Economics, 12(174), 33–38 [in Ukrainian].
Durkheim, É . (1982). The Rules of Sociological Method (S. Lukes, Ed.; W. D. Halls, Trans.). The Macmillan Press [in English].
Feenberg, A. (1991). Critical Theory of Technology. Oxford University Press [in English].
Ferrari, F., Paladino, M. P., & Jetten, J. (2016). Blurring Human-Machine Distinctions: Anthropomorphic Appearance in Social Robots as a Threat to Human Distinctiveness. International Journal of Social Robotics, 8(2), 287–302. https://doi.org/10.1007/s12369-016-0338-y [in English].
Fischer, C. S. (1992). America Calling: A Social History of the Telephone to 1940. University of California Press [in English].
Heilbroner, R. L. (1967). The Worldly Philosophers: The Lives, Times, and Ideas of the Great Economic Thinkers (3rd ed.). Simon & Schuster [in English].
Innis, H. A. (2003). The Bias of Communication. University of Toronto Press [in English].
Kaplan, F. (2004). Who is Afraid of the Humanoid? Investigating Cultural Differences in the Acceptance of Robots. International Journal of Humanoid Robotics, 1(3), 465–480. https://doi.org/10.1142/S0219843604000289 [in English].
MacDorman, K. F., & Chattopadhyay, D. (2017). Categorisation-Based Stranger Avoidance Does not Explain the Uncanny Valley Effect. Cognition, 161, 132–135. https://doi.org/10.1016/j.cognition.2017.01.009 [in English].
MacDorman, K. F., & Ishiguro, H. (2006). The Uncanny Advantage of Using Androids in Cognitive and Social Science Research. Interaction Studies, 7(3), 297–337. https://doi.org/10.1075/is.7.3.03mac [in English].
McLuhan, M. (1964). Understanding Media: The Extensions of Man (3rd ed.). McGraw-Hill [in English].
Mori, M. (2012). The Uncanny Valley (K. F. MacDorman & N. Kageki, Trans.). IEEE Robotics & Automation Magazine, 19(2), 98–100. https://doi.org/10.1109/MRA.2012.2192811 [in English].
Mulberg, J. D. (1995). Social Limits to Economic Theory. Routledge [in English].
Nawrat, Z. (2012). Robotyka medyczna w Polsce. Medical Robotics Reports, 1, 7–16 [in Polish].
Ong, W. J. (1982). Orality and Literacy: The Technologising of the Word. Methuen [in English].
Rich, E., & Knight, K. (1991). Artificial Intelligence (2nd ed.). McGraw-Hill [in English].
Smith, M. R., & Marx, L. (Eds.). (1994). Does Technology Drive History? The Dilemma of Technological Determinism. MIT Press [in English].
Tinwell, A., Grimshaw, M., & Williams, A. (2011). The Uncanny Wall. International Journal of Arts and Technology, 4(3), 326–341. https://doi.org/10.1504/IJART.2011.041485 [in English].
Williams, R. (1975). Television: Technology and Cultural Form. Schocken Books[in English].
Winston, B. (1996). Technologies of Seeing: Photography, Cinematography and Television. British Film Institute [in English].
Winston, B. (1998). Media Technology and Society. A History: From the Telegraph to the Internet. Routledge [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Совгира Тетяна Ігорівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
