ЧАСОПИС «КИЕВСКАЯ СТАРИНА» (1882–1906) В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ: МИСТЕЦЬКІ РАКУРСИ ПУБЛІКАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1915.23.2022.260964Ключові слова:
часопис «Киевская старина», українська культура, мистецтво, мистецтвознавствоАнотація
Мета статті — з’ясувати роль часопису «Киевская старина» у дослідженні українського мистецтва та його популяризації, а також виявити основні тенденції у розміщенні матеріалів мистецтвознавчого характеру на його сторінках. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові (логічний і діалектичний), так і на спеціальні методи (системний, історико-порівняльний). Наукова новизна. Вперше проаналізовано часопис «Киевская старина» крізь призму публікацій митецького характеру, виявлено основні різновиди та роль таких публікацій у становленні українського мистецтвознавства. Висновки. Журнал «Киевская старина», який виходив друком у 1882–1906 роках за часів існування Російської імперії в умовах цензури й тиску на український культурний рух, справив значний вплив на становлення та розвиток українського мистецтвознавства. На його сторінках наявні публікації та документальні матеріали, що стосуються розвитку та стану українського мистецтва, творів живопису й музики (зокрема, творчості бандуристів та кобзарів), пам’яток архітектури тощо. Серед власне іконографічного контенту мистецького характеру — публікації репродукцій портретів діячів української культури, науки та політики, художніх ілюстрацій-малюнків, на яких відтворювалися сцени з життя на українських землях, природа, архітектура, окремі побутові речі та ін., зокрема, вміщено репродукції малюнків Т. Шевченка. Визначається особливість підходу до розміщення ілюстративного матеріалу, який слугує не стільки додатком до інформації, скільки пропагандою української культури. Акцентовано на започаткуванні саме в час функціонування часопису окремих наукових напрямів, зокрема іконографії української козацької еліти. Доведено, що багато українських культурно-мистецьких діячів (Д. Антонович, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М. Лисенко, О. Сластіон, Д. Щербаківський та ін.) кінця ХІХ – початку ХХ ст. безпосередньо пов’язані із виданням журналу як автори чи члени редакції, що є підтвердженням особливого значення «Киевской старины» в культурологічному та мистецтвознавчому дискурсі. З огляду на зосередження на сторінках часопису значної кількості відповідної інформації, він і сьогодні має науковий потенціал.
Посилання
A.L. (1899). Zametki o portretah Mazepy [Notes on Mazepa’s Portraits]. Kievskaya Starina, 64(3), 453–462 [in Russian].
Babich, A. (1887). Zagadochnyi portret Shevchenko [Mysterious Portrait of Shevchenko]. Kievskaya starina, 18(6/7), 577 [in Russian].
Chuiko, T. P. (2016). Interpretatsiia obrazu Tarasa Shevchenka u zhyvopysu ta hrafitsi ХХ stolittia: kulturotvorchyi aspekt [Interpretation of Taras Shevchenko’s Image in Painting and Graphics of the 20th Century: Cultural Aspect] [PhD Dissertation, Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine] [in Ukrainian].
Grecheskie muzy v malorusskom izobrazhenii [Greek Muses in the Little Russian Image]. (1884). Kievskaya starina, 8(4), 709–714 [in Russian].
K portretu Hmel’nickogo [To the Portrait of Khmelnitsky]. (1892). Kievskaya Starina, 36(1), 226–231 [in Russian].
K risunkam Shevchenka [To Shevchenko’s Drawings]. (1890). Kievskaya Starina, 28(2), 356–358 [in Russian].
Kovalevska, O. (2011). Ikonohrafichni doslidzhennia Oleksandra Lazarevskoho: rozdumy istoryka nad portretamy Ivana Mazepy [Iconographic Research of Oleksandr Lazarevskyi: Reflections of the Historian on the Portraits of Ivan Mazepa]. In I. Skochylias, Ya. Dashkevych & O. Kupchynskyi, (Comps.), Ivan Mazepa i mazepyntsi: Istoriia ta kultura Ukrainy ostannoi tretyny XVII − pochatku XVIII st. [Ivan Mazepa and the People of Mazepa: History and Culture of Ukraine in the Last Third of the 17th – Early 18th Centuries] (pp. 207–211). Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M.S. Hrushevskoho NANU [in Ukrainian].
Kovalevska, O. (2013). Ikonohrafiia Ivana Mazepy v obrazotvorchomu mystetstvi XX – pochatku XXI st. [Iconography of Ivan Mazepa in the Fine Arts of the 20th – Early 21st Centuries]. Tempora [in Ukrainian].
Lastovskyi, V. (2008). Kultura i pravoslavne dukhovenstvo na storinkakh “Kyivskoi starovyny” [Culture and Orthodox Clergy in Kievskaya Starina]. Issues in Cultural Studies, 24, 75–79 [in Ukrainian].
Lastovskyi, V. (2011). Numizmatyka na storinkakh “Kyivskoi starovyny” (1882–1906 rr.) [Numismatics in Kievskaya starina (1882–1906)]. Special Historical Disciplines: Questions of Theory and Methods, 18, 122–125 [in Ukrainian].
Lekcii o banduristah i kobzaryah i issledovaniya narodnoj muzyki [Lectures on Bandura Players and Kobzars and Research of Folk Music]. (1903). Kievskaya Starina, 84(9), 118–119 [in Russian].
Paliienko, M. (2005). “Kyevskaia staryna” u hromadskomu ta naukovomu zhytti Ukrainy (kinets ХІХ – pochatok ХХ st.) [Kievskaya Starina in the Public and Scientific Life of Ukraine (Late Nineteenth – Early Twentieth Century)]. Tempora [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Поплавський Михайло Михайлович, Ластовський Валерій Васильович

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).