Редакційна політика

Галузь та проблематика

У збірнику висвітлюються актуальні питання теорії та історії української і світової культури, теоретичні та творчі проблеми розвитку мистецтва у сучасних умовах.

Публікуються статті з такої тематики: культурологія; теорія та історія української та світової культури; проблеми мистецтвознавства; візуальне та виконавське мистецтво; вивчення і збереження культурної спадщини; музеєзнавство та пам’яткознавство; філософія культури; лінгвокультурологія; культура повсякденності; масова культура; соціокультурна діяльність і т. ін.

 

Політика розділів

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

МАСОВА КУЛЬТУРА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

КУЛЬТУРА ПОВСЯКДЕННОСТІ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СЛОВЕСНИХ ФОРМ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

МУЗЕЄЗНАВСТВО І ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

СОЦІОКУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

РЕЦЕНЗІЇ. ВІДГУКИ. ПОВІДОМЛЕННЯ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується
 

Процес рецензування

Наукову експертизу проходять усі  статті, що надійшли в редакційну колегію. Для всіх статей, що надаються на рецензування, визначається рівень унікальності авторського тексту за допомогою програмного забезпечення, («UNICHECK»). Унікальність має бути не меншою 85 %.

Рецензування статей проводиться з метою максимально об’єктивної оцінки їх змісту і відбору найбільш актуальних, оригінальних матеріалів для забезпечення високого наукового рівня журналу. 

До друку приймаються неопубліковані раніше наукові статті, які відповідають тематиці видання.

Редакція залишає за собою право відхилити статтю у випадках: недотримання авторами правил оформлення; виявлення елементів запозичення (плагіату), невідповідності статті тематиці журналу, наявності негативної оцінки рецензента.

ПОРЯДОК РЕЦЕНЗУВАННЯ

Рецензування здійснюється членами редколегії та незалежними експертами з відповідних галузей. Рецензування проводиться конфіденційно (подвійне «сліпе» рецензування). Розголошення конфіденційності рецензування рукопису порушує права автора.

Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису, нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Рецензія повинна містити чітку рекомендацію щодо доцільності чи недоцільності публікації статті.

Призначення рецензентів відбувається за  рішенням редакційної колегії.

Стандартна процедура рецензування відбувається, як правило, протягом 14 днів, але у кожному окремому випадку строки рецензування можуть змінюватись із урахуванням створення умов для максимально об’єктивної оцінки якості наданих матеріалів

За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення про:

  • прийняття статті до друку;
  • повернення статті автору на доопрацювання з урахуванням зауважень  рецензентів;
  • відмову в прийнятті статті до друку.

Взаємодія між автором і рецензентами відбувається опосередковано через редакційну колегію видання або за допомогою видавничої платформи OJS (Open Journal Systems).

Процес рецензування та редагування статей максимально автоматизований. База даних системи зберігає інформацію про авторів наукових статей, рецензентів, редакторів та контактну інформацію. Після подачі статті автори можуть відслідковувати весь процес рецензування та підготовки статті до друку в особистому кабінеті. Автору статті надається можливість ознайомитися з текстом рецензії.

Рецензенти отримують статтю без прізвища автора (авторів) статті, а автору (авторам) не повідомляється про прізвище рецензентів.

У випадку необхідності внесення в статтю коректив, матеріал повертається автору на доопрацювання. Повторна подача автором статті супроводжується повідомленням щодо врахування або неврахування зауважень рецензента. Відкоригований примірник статті подається на розгляд тому ж  рецензенту для прийняття рішення щодо її публікації. Датою публікації статті вважається дата отримання позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) щодо доцільності її опублікування.

У разі незгоди з думкою рецензента автор рукопису має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю на додаткове або нове рецензування іншому спеціалістові. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.

Стаття, яка отримала схвальні рецензії, передається на літературне й технічне редагування. Відредаговані і підготовлені до друку матеріали перед публікацією остаточно узгоджуються з автором.

Рекомендація щодо друку чергового випуску журналу здійснюється Вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв та фіксується у відповідному протоколі.

 

Політика відкритого доступу

Журнал «Культура і мистецтво у сучасному світі» дотримується політики відкритого доступу Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access. Усі статті розміщуються безстроково і безкоштовно відразу після виходу номера. Повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових статей журналу представлений на офіційному сайті журналу у розділі «Архіви» і передаються на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України.

 

Редакційна етика

Політика редакційної ради та редколегії журналу «Культура і мистецтво в сучасному світі» базується на міжнародній практиці щодо забезпечення авторського права і на етичних принципах провідних видавців наукової періодики Committee on Publication Ethics (COPE) (http://publicationethics.org)

 

Редакційна колегія

Головний редактор
Михайло Поплавський – д-р пед. наук, проф., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна)

Заступник головного редактора
Тетяна Гуменюк – д-р філос. наук, проф., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна)

Відповідальний секретар
Юрій Горбань – канд. культурології, Київський національний університет культури і мистецтв (Україна)

Члени редакційної колегії

Валентина Антонюк – д-р культурології, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (Україна);

Лариса Бабушка – канд. філос. наук, доц., Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (Україна);

Ґабія Банкаускайте-Серейкєне – д-р гуманітаристики, проф., Вільнюський університет (Литва);

Валентина Бездрабко – д-р іст. наук, проф., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);

Олександр Безручко – д-р мистецтвознавства, проф., Київський університет культури (Україна);

Євгенія Більченко – д-р культурології, доц., Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (Україна);

Артур Себастіан Брацкі – д-р хабілітований гуманітарних наук, проф., Гданський університет (Польща);

Сергій Виткалов – д-р культурології, доц., Рівненський державний гуманітарний університет (Україна);

Руслана Демчук – канд. філос. наук, доц., Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Україна);

Жанна Денисюк – д-р культурології, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (Україна);

Володимир Дергачьов – д-р іст. наук, гол. наук. спів., Інститут культурної спадщини Академії Наук Молдови (Молдова);

Тетяна Кривошея – д-р культурології, доц., Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (Україна);

Валерій Ластовський – д-р іст. наук, проф., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);

Ірина Ляшенко – канд. філос. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна);

Рада Михайлова – д-р мистецтвознавства, проф., Київський національний університет технологій та дизайну (Україна);

Ірина Петрова – д-р культурології, проф., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);

Іон Післару – канд. іст. наук, Національний музей історії та археології Constanta (Румунія);

Піотр Розвадовські – д-р хабілітований гуманітарних наук, проф., Суспільна Академія Наук у Лодзі, президент Варшавської Вшехніци (Польща);

Юлія Сабадаш – д-р культурології, проф., Маріупольський державний університет (Україна);

Валерій Сіверс – д-р філос. наук, проф., Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (Україна);

Адріана Скорик – д-р мистецтвознавства, проф., Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського (Україна);

Леся Смирна – д-р мистецтвознавства, ст. наук. спів., Національна академія мистецтв України (Україна);

Володимир Співак – д-р філос. наук, Академія Державної пенітенціарної служби (Україна);

Олена Степанова – д-р культурології, проф., Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (Україна);

Андрій Фурдичко – д-р мистецтвознавства, доц., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);

Олена Хлистун – канд. мистецтвознавства, доц., Київський національний університет культури і мистецтв (Україна);

Марзена Шмит – проф., д-р PhD, Університет імені Адама Міцкевича в Познані та Археологічний Музей в Познані (Польща).